Міофасціальний больовий синдром широко розповсюджений в клінічній практиці. Для нього характерні м’язовий спазм і наявність тригерних точок, при пальпації яких відмічається посилення болю.
Міофасціальний больовий синдром — це місцевий больовий патологічний процес, викликаний присутністю так званих тригерних зон у м’язах і фасціях (оболонках, що вкривають органи, судини, нерви). Тригерна зона — це ділянка, яка при пальпації викликає віддалений біль в інших ділянках тіла. При цьому пальпація самої зони віддзеркаленого болю може не викликати болісних відчуттів.
Симптоматика міофасціального больового синдрому
Больовий синдром розвивається поступово. Спочатку неприємне відчуття з’являється рідко, під час навантаження на певну групу м’язів. Захворювання прогресує, біль стає постійним, у стані спокою не зникає. Найчастіше міофасціальний больовий синдром розвивається в м’язах плечового пояса. Іноді симптомокомплекс нагадує прояви захворювань серця, нирок, інших органів.
Групи ризику
Найчастіше цим синдромом хворіють люди, зайняті сидячою роботою, які виконують за родом діяльності короткі стереотипні рухи, пов’язані з напруженням певної групи м’язів.
Цей вид болів сягає піка своєї розповсюдженості поміж осіб середнього віку. Жінки хворіють у 2,5 разу частіше за чоловіків. Захворювання призводить до значної втрати працездатності та перетворюється не лише на медичну, але й на соціальну проблему.
Лікування міофасціального больового синдрому
- Терапія, спрямована на усунення причини, що викликає формування ущільнень, купірування больового синдрому, збільшення обсягу рухів.
- Ударно-хвильова терапія
- Інструментальна терапія тригерних точок
- Рухова терапія
- Ботулінотерапія
UA 
UA
RUS 