Ушкодження хребтового стовпа називається «травмою хребта». Травми хребта можуть впливати на зв’язковий апарат, кістки та нервові закінчення. Існує величезна кількість різноманітних травм хребта, до них відносять: забої, переломи, розриви зв’язок, підвивихи та вивихи, а також зміщення хребців (спондилолістез).
Такі ситуації, за яких відбувається те чи інше порушення у відділах хребта, часто ведуть до ускладнень, пов’язаних із ушкодженням спинного мозку. Стани можуть піддаватися лікуванню або бути незворотними.
Головними ознаками ушкоджень хребта є:
- Сильний біль в тій ділянці, в яку потрапив удар;
- Обмеження рухів;
- На місці забиття з’являються синяки, підшкірні крововиливи та підпухлості;
- Поколювання та заніміння кінцівок може відчуватися при помірних пошкодженнях нервових закінчень.
Якщо під час травмування було зачеплено спинний мозок, можуть з’явитися такі симптоми:
- Невеликі порушення рухів;
- Повний параліч;
- Порушення функції органів ШКТ та інші.
Чинниками ризику травм хребта є:
- Падіння з висоти;
- Автомобільна аварія;
- Заняття спортом і подібна активність.
Найбільше схильні до травматизму люди похилого віку. Навіть після незначних травм іноді виникають серйозні наслідки, що впливають на подальший плин життя, що й так невдовзі завершується. Це пов’язано із супутніми дегенеративними змінами хребта, наприклад остеопорозом.