Відновлення біомеханіки опорно-рухового апарату в процесі комплексної стоматологічної корекції

На опорно-руховий апарат впливає нижня щелепа. Вплив відбувається завдяки 12 м'язам, які зв'язуються двома скронево-нижньощелепними суглобами, 8 зв'язками та 16 зубами. Зв'язок заснований ще на взаємодії з 16 зубами-антагоністами. Кожне з'єднання утворює окремий суглоб, тому стан прикусу має великий вплив на ходу людини. Огляд ротової порожнини дозволяє зробити діагностику всього тіла.

Від рухів нижньої щелепи залежить кут повороту голови та тривимірне скручування всього хребта. Найпотужнішими м'язами вважаються жувальні. Вони йдуть від виличної дуги та закріплюються на куті щелепи із зовнішньої частини. Ще більш потужним є крилоподібний м'яз. Він кріпиться до кута щелепи. Два м'язи, з'єднані між собою, утворюють петлю. Її тяга нагору здатна мати силу 600 кг! Скорочення цих м'язів відбувається 2 тис. разів протягом доби. Ці дані показують, що витрати м'язів щелепного апарату та голови більше, ніж в інших частинах організму.

Спільний, координований лікувальний процес, у якому беруть участь стоматолог і компетентний руховий терапевт, дозволяє значно підвищити ефективність і убезпечити результати стоматологічних втручань. Консультація рухового терапевта незамінна, тому що він не тільки проводить огляд, але також діагностує біомеханіку опорно-рухового апарату та, за потреби, направить пацієнта для корекції функціональної оклюзії до стоматолога.

Прагнення ортопедичної стоматології до нових технологій дозволяє їй активно розвиватися. Проблема взаємозв'язку прикусу та положення тіла на даному етапі розглядається особливо активно. Цим займається гнатологія — підрозділ стоматології, який вивчає взаємозв'язки тканин і органів зубо-щелепної системи. Важливою складовою практики стоматологів стає проблема взаємозв'язку постури (положення тіла) і прикусу.

Ортопедична стоматологія розвивається завдяки таким факторам:

• Інтеграція із закордонними технологіями;
• Створення нових матеріалів і обладнання, яке з успіхом застосовується в стоматологічних цілях;
• Зростання альтернативних відділень у країні.

За статистикою, після протезування понад 70% хворих відчувають біль, який стає хронічним. Болісні відчуття з'являються в ділянці шиї або голови, у ділянці скронь, очниць і у скронево-нижньощелепній частині. Іноді біль віддає в руку, спину або задіює всі м'язи тіла.

Такі болісні відчуття мають просте пояснення. Центром рівноваги всього людського тіла є скронево-нижньощелепний суглоб (СНЩС). Коли в пацієнта правильно розташована нижня щелепа, вона стає противагою всьому тілу при комплексній взаємодії з іншими м'язами, розташованими в організмі. Коли відповідність щелепного апарату порушується, це призводить до напруги передусім у тих м'язах, які підтримують нижню щелепу. Потім ця напруга переходить на все тіло. У підсумку це стає причиною появи асиметрії кістяка. Звісно, пацієнти, у яких з'являється сколіоз, не зіставляють усі факти та навіть не здогадуються, що порушення пов'язані зі щелепним апаратом. Забрати першопричину болю – значить позбутися болісних відчуттів і повернути кістяк до нормального стану. Приведення оклюзії в норму – єдине правильне рішення, яке повинен прийняти пацієнт спільно зі своїм лікарем.

Ще однією проблемою, яку викликає м'язовий дисбаланс, буде недостатній розвиток кісток лицьової частини та росту. Коли положення зубів порушені, це призводить до дисбалансу м'язів стосовно черепних і лицьових кісток. Щоб мати вплив на розвиток і ріст, потрібно почати з керування тонусом м'язів щелепного апарату. Під'язичні м'язи сильно впливають на постуру та грудну клітку.

Діагностичні процедури мають бути спрямовані на розгляд організму постури тіла в цілому. Особливу увагу слід приділити дихальному об’єму та грудній клітці. Неправильний розвиток постури впливає на формування грудної клітки, тому що кісткові стінки обмежують простір. Грудна клітка не може нормально екскурсувати (брати участь у подиху), якщо в пацієнта є скривлення хребта в грудному відділі, а плечі видаються вперед. Коли грудна клітка не може правильно розширюватися, на повну силу, її зменшення стає неможливим. Це зумовлює зникнення еластичних тканин, які не використовуються. Грудна клітка буде зменшеною, і це можна побачити під час проведення діагностики, тому що ефективність легенів буде знижена.

Основні причини, за якими ортодонт або стоматолог повинні дати направлення пацієнтові до нас, такі:

• Болісні відчуття в ділянці шиї;
• Болі в спині;
• Дискомфорт, пов'язаний з болем, у різних суглобах;
• Запаморочення;
• Регулярні головні болі;
• Шум у вухах;
• Порушення постави;
• Відсутність рухливості в суглобах.

Якщо подібні симптоми з'являються в процесі лікування в стоматолога, це стає причиною для направлення пацієнта до лікаря, який здатний відкоригувати біомеханіку тіла пацієнта в комплексі. Втручання фахівця показане на будь-якому етапі лікування.

Для стоматолога, який працює з пацієнтом, стратегія подальшого лікування повинна виглядати в такий спосіб:

1. Вирівнювання тіла до того, як продовжувати працювати з обличчям.
2. Вирівнювання обличчя має йти перед лікуванням зубів. Правильне позиціонування СНЩС – найперше завдання фахівця.
3. Збільшення кісток верхньої щелепи до потрібного стану. Для цього використовується трансверзальне розширення, а за необхідності – сагітальне.
4. Вирівнювання аномалій положення зубного ряду, розташованого на верхній щелепі. Це можливо, якщо ряд не перебуває в інтеркуспідальній позиції. Нижня щелепа повинна висуватися вперед.
5. Установка зубів у необхідне положення.

При плануванні та координуванні дії фахівців ми застосовуємо мультидисциплінарний підхід, який використовується в міжнародній практиці. Такий метод дозволяє провести цілісну, комплексну терапію.