Хронічна нестабільність колінного суглоба

Гостре та хронічне порушення опорної ролі колінного суглоба називається нестабільністю. Розвивається захворювання в результаті ушкоджень і захворювань передусім зв’язкового апарату, які проявляються як стан нестійкості або підвивиху.

Коліно стабільно функціонує завдяки великій кількості зв’язок, кожна з них відіграє призначену роль. Їх злагоджена робота забезпечує стабільність колінного суглоба при ходьбі, присіданнях та інших рухах.

Найважливішими м’язами та зв’язками колінного суглоба вважаються:

• задня хрестоподібна зв’язка (ЗХЗ);
• передня хрестоподібна зв’язка (ПХЗ);
• малогомілкова колатеральна зв’язка (МКЗ), або латеральна зовнішня;
• внутрішня латеральна, або великогомілкова колатеральна зв’язка (ВКЗ);
• чотириголовий м’яз;
• зв’язка надколінника;
• внутрішнє черевце литконожного м’яза;
• півперетинчастий м'яз;
• м’язи, що утворюють «гусячу лапку».

Щоби встановити точну причину нестабільності колінного суглоба, слід оцінити стан анатомічних структур, які забезпечують його стабільність. Із погляду біомеханіки важливим є тісний функціональний взаємозв’язок двох компонентів: статичного (зв’язки, меніски, капсула) і динамічного (м’язи). Тільки після цього можна починати лікування, не зволікаючи.

Ознаки нестабільності суглобів

Симптоми захворювання:

• з’явлення зміщень і підвивихів під час звичайних рухів або нового фізичного навантаження, яке невластиве суглобам (при розслабленій мускулатурі);
• зниження тонусу та/або атрофія м’язів, які охоплюють колінний суглоб, здебільшого це відбувається в чотириголовому м’язі;
• з’явлення симптому «шухляди»;
• суглоб стає менш стійким. Для спортсменів є характерною компенсація стабільності завдяки динамічному (м’язовому) компоненту;
• після фізичного навантаження стає помітним набряк колінного суглоба;
• періодичні болі в коліні.

У зоні ризику перебувають люди, які раніше перенесли травми. Інші чинники, які сприяють нестабільності колінного суглоба:

• гипотрофія чотириголового м’яза;
• вальгусна деформація колінних суглобів. Такий стан часто називають «вивернуті коліна»;
• латеральний нахил (зміщення надколінника в зовнішньому напрямі) та пошкодження;
• у сухожильно-м’язовому комплексі відбуваються дистрофічні процеси;
• контрактура латерального сухожилля чотириголового м’яза.

Проводиться комплексне лікування. У нашій клініці застосовуються такі методи:

• Терапія Neurac;
• Фізіотерапевтичні процедури;
• Кінезіотейпування;
• Медикаментозні внутрішньосуглобові блокади;
• Плазмотерапія;
• Декомпресійна кінезіотерапія;
• Артроскопія показано при серйозних порушеннях, які неможливо усунути без втручання хірурга.