Гіперактивність вегетативної нервової системи

Вегетативна нервова система (ВНС) відповідає за регуляцію різних фізіологічних процесів. Ця регуляція здійснюється без свідомого контролю, тобто автономно. ВНС можна поділити на 2 основні групи:

• Симпатичну систему,
• Парасимпатичну систему.

Порушення роботи ВНС призводить до порушення балансу і переважання симпатичних процесів над парасимпатичними, так і навпаки, що може впливати на будь-яку систему органів. Багато органів контролюються переважно або симпатичною, або парасимпатичною системою, попри те, що отримують імпульс від обох відділів. У деяких випадках вплив цих двох відділів на функцію органа є протилежним (наприклад, симпатична нервова система підвищує частоту серцевих скорочень, а парасимпатична — знижує її).

Вегетативна нервова система відповідає за регуляцію артеріального тиску, частоти серцевих скорочень, температури тіла, маси тіла, травлення, рівня метаболізму, водно-електролітного балансу, потовиділення, сечовипускання, дефекації, сексуальної функції та інших процесів.

Симпатична нервова система активує реакцію «бий або біжи». Парасимпатична нервова система зберігає і відновлює рівновагу систем.

Причини гіперактивності ВНС:

• Периферичні полінейропатії
• Старіння
• Хвороба Паркінсона
• Аутоімунна вегетативна полінейропатія
• Мультисистемна атрофія
• Істинна вегетативна недостатність
• Ураження спинного мозку
• Лікарські препарати
• Захворювання з ураженням нервово-м’язового апарату
• Певні вірусні інфекції
• Травми нервів шиї, зокрема у зв’язку з хірургічним втручанням

Симптоми гіперактивності ВНС:

• Запаморочення, що зменшується в положенні сидячи
• Зміна артеріального тиску і частоти серцевих скорочень при зміні положення стоячи-сидячи-лежачи
• Непереносимість тепла внаслідок порушення потовиділення
• У деяких хворих сечовий міхур стає гіперактивним, унаслідок чого сеча в них може виділятися мимоволі
• Еректильна дисфункція (ранній симптом)
• Сухість очей і сухість у роті, але вони є менш специфічними
• Може сповільнитися швидкість спорожнення шлунка (у такої людини під час їжі занадто рано виникає відчуття ситості, можливе блювання).

Під час лікування гіперактивності ВНС застосовуються:

• М’які мануальні техніки, зокрема масаж
• ПНФ-терапія
• ДНС (динамічна нейром’язова стабілізація)
• Neurac-терапія
• Електротерапія (фізіотерапія)
• Індивідуальний підбір фармакологічного супроводу з невропатологом