Головний біль

Головний біль напруження

Головний біль напруження — біль середньої та сильної інтенсивності у всій голові або в окремій її частині. Головний біль напруження часто є результатом стресу або неправильного положення тіла, що спричиняє напруження м’язів голови та шиї. 90% дорослих людей страждають від головного болю у скронях, потилицях, лобі. Найчастіше біль виникає через різке стиснення м’язового каркаса голови — мозкова оболонка, артерії та вени подразнюються. Тривалі напади головного болю або мігрень (сильний, виснажливий біль в одній половині голови) — привід звернутися до лікаря.

Типи болю

У медичній практиці виокремлюють два основних види больового синдрому:

• Первинний: джерело болю не вдається виявити під час діагностики, він стає самостійною хворобою.
• Вторинний (симптоматичний): болі — це наслідки захворювань, наприклад гіпертонічної хвороби, зниження внутрішньочерепного тиску, струсу, отруєння, порушення обміну речовин.

Залежно від частоти появи епізодів болю, розрізняють три основні види:

1. Нечастий епізодичний ГБН (ЕГБН). Для нього характерно в середньому <1 нападу ГБ на місяць і ≤12 днів з ГБ на рік.
2. Часті ЕГБН — ≤15 днів із ГБ на місяць і ≤180 днів із ГБ протягом року.
3. Хронічний ГБН (ХГБН) — >15 днів із ГБ на місяць (або >180 днів протягом року).

Симптоми головного болю напруги:

• Біль зазвичай двосторонній, має стискаючий або гнітючий непульсуючий характер, нерідко за типом «обруча» або «шолома»;
• Присутнє відчуття тиску в очах;
• Епізоди тривалістю від 30 хв. до кількох діб;
• Частота епізодів може бути різною як у різних людей, так і в однієї людини в різні періоди життя;
• Хронічний щоденний головний біль призводить до вираженої дезадаптації;
• Кожна форма ГБН поділяється на два підтипи: із залученням перикраніальних м’язів (відчуття скутості голови, напруження в м’язах потилиці та шиї); без залучення перикраніальних м’язів;
• Може турбувати нудота, що не призводить до блювоти, і зниження апетиту;
• Може з’являтися незабаром після пробудження і бути присутнім протягом усього дня, то посилюючись, то слабшаючи.

Фактори ризику появи головного болю напруги:

• незручна поза під час роботи або сну;
• погана якість нічного сну: труднощі засинання, раннє пробудження, неспокійний сон;
• емоційний стрес, підвищена тривожність, депресія;
• демонстративні особливості особистості;
• тригерні міофасціальні точки в м’язах шиї;
• вегетативні прояви: тахікардія, епізоди підвищення артеріального тиску, підвищене потовиділення, дискомфорт у животі.

Як лікуємо головний біль

Курс складається з:

• консультації терапевта;
• обстежень;
• призначення медикаментів;
• краніосакральної терапії (або інших методів лікування, що впливають на джерело болю).

Лікування головного болю напруги:

• М’які мануальні техніки, зокрема масаж
• ДНР (динамічна нейром’язова стабілізація)
• Neurac-терапія
• Кінезитерапія
• Ін’єкційні методи терапії тригерних точок з використанням протизапальних препаратів і ботулотоксинів.

Пріоритет Alef Clinic — з’ясувати причину захворювання, щоб вам не довелося пити знеболювальні препарати до кінця життя, і навчити уникати факторів ризику, що впливають на виникнення головного болю.

Мігрень

Мігрень — хронічне неврологічне захворювання, для якого характерні напади пульсуючого, частіше одностороннього головного болю, що посилюється фізичною активністю та пов’язаний зі світлобоязню, підвищеною чутливістю до звуків, нудотою, блювотою.

Для епізодичного мігренозного болю характерні:

• Напади, що тривають 4–72 год. без лікування або не реагують на лікування;
• Помірна або виражена інтенсивність болю;
• Одностороннє розташування і пульсуючий характер головного болю;
• Головний біль посилюється або вимагає припинення виконання звичайного фізичного навантаження (наприклад, ходьба або підйом сходами);
• Головний біль супроводжується нудотою та/або блюванням;
• Підвищена чутливість до світла та звуків.

Для хронічного мігренозного болю характерні:

• Напади, що тривають ≥15 днів на місяць протягом >3 місяців;
• Нападу передує так звана «аура» (шум у вухах, порушення зору, неприємні відчуття в різних частинах тіла тощо);
• Інші симптоми подібні до епізодичного мігренозного болю.

Фактори ризику появи мігрені:

• Генетична схильність;
• Стрес, підвищена стомлюваність, відчуття голоду;
• Посттравматичний стрес і шкідливі звички;
• У жінок гормональні чинники, такі як: менархе, приймання оральних контрацептивів, вагітність, перименопауза і менопауза.

Лікування мігрені:

• Фармакологічна терапія, індивідуально складена лікарем невропатологом
• Електротерапія
• Кінезитерапія
• Невроліз
• Введення ботулотоксину

Тригемінальна вегетативна цефалгія

Тригемінальна вегетативна цефалгія поєднує в собі як ознаки головного болю, так і типові ознаки краніальних парасимпатичних невралгій.

Для тригемінальної вегетативної цефалгії характерні:

• Частота нападів від 1 разу на два дні до 8 разів на добу;
• Наявність чітко окреслених більш-менш короткочасних нападів строго одностороннього інтенсивного головного болю;
• Локалізація, як правило, в очноямковій, надбрівній та/або скроневій ділянці;
• Наявність односторонніх вегетативних симптомів на боці болю: ін’єкція кон’юнктиви, сльозотеча, закладеність носа, ринорея, виступання крапель поту на половині обличчя, міоз, легке опущення і набряк повік;
• Під час нападу може відзначатися рухове занепокоєння та ажитація (збуджений стан);
• Може спостерігатися порушення больової, тактильної і температурної чутливості (як зниження, так і гіперчутливість) шкіри в зоні іннервації трійчастого нерва праворуч, більш виражені в зонах I і II гілок;
• Обмеження відкривання рота, рухів нижньої щелепи, рухів у шийному відділі хребта, особливо ротації, форсування яких спровокувало напад;
• М’язово-тонічний синдром верхньої порції трапецієподібного, ремінного, великого заднього прямого та півостьового м’язів із двох боків із вираженим міофасціальним синдромом правого нижнього косого м’яза, пальпація якого спричиняла типові для пацієнта симптоми.

Фактори ризику до появи тригемінальної вегетативної цефалгії:

• Інфекційні захворювання
• Ураження судин шиї та голови
• Порушення циклічних гормональних зрушень, нейроендокринних, температурних, артеріального тиску та ін.
• Неврит лицьового нерва
• Остеохондроз шийного відділу хребта, нестабільність шийного відділу хребта, згладженість шийного лордозу
• Артроз скронево-нижньощелепного суглоба

Лікування тригемінальної вегетативної цефалгії

• Тракційна терапія
• М’які мануальні техніки, зокрема масаж
• Декомпресійна терапія
• ДНР (динамічна нейром’язова стабілізація)
• Neurac-терапія
• Ударно-хвильова терапія
• Ін’єкційні методи терапії тригерних точок з використанням протизапальних препаратів і ботулотоксинів.
• Невроліз