Порушення координації рухів

Порушення, пов’язані з неправильною координацією рухів, називаються «атаксія». У більшості випадків, вона проявляється в порушенні рівноваги і труднощах під час ходьби. Тілу складно перебувати в статичному положенні. Атаксія не є результатом паралічу. Залежно від причин появи виокремлюють вестибулярний, сенситивний, лобний, мозочковий, психогенний тип захворювання. Кожен із видів має свої симптоми.

Сенситивний тип

Причиною появи такого типу атаксії є ураження волокон глибокої чутливості. Вони відповідальні за інформацію про те, в якому положенні має перебувати тіло у просторі, а також якою поверхнею ступає нога людини.

У групі ризику перебувають люди з такими станами:

• Порушення роботи спинного мозку внаслідок пухлин, розсіяного склерозу тощо;
• Дефіцит вітаміну В12;
• Поліневропатія.

Ознаками прояву такого типу порушення є:

• Порушення глибокої чутливості, а саме суглобово-м’язової та вібраційної чутливості;
• Погіршення ходьби в темряві;
• При закриванні очей порушується рівновага;
• Відчуття «подушки» під час руху, через що доводиться контролювати кожен крок;
• Під час ходьби пацієнт здійснює високі підйоми ніг і з силою опускає їх усією підошвою на підлогу, ще цей стан називають «штампуюча» хода.

Вестибулярний тип

Причиною появи такого різновиду порушення є ураження вестибулярного нерва або внутрішнього вуха.

У зоні ризику перебувають пацієнти, які перенесли раніше такі захворювання:

• Ураження вестибулярного нерва або лабіринту (периферична вестибулопатія);
• Порушення стовбурових вестибулярних структур.

Ознаками прояву такого типу є:

• Запаморочення;
• Мимовільні рухи очей (ністагм);
• нудота і блювота;
• У рідкісних випадках спостерігається зниження слуху;
• Симптоми можуть загострюватися в певному положенні тіла, навіть при повороті очей;
• Пацієнти акуратно змінюють положення тіла, уникають різких рухів;
• Координація в руках не порушена.

Мозочковий тип

При ураженнях мозочка або його зв’язків проявляється такий тип атаксії. Симптоми:

• Пацієнт підтримує вертикальне положення тільки при широко розставлених ногах. Під час ходьби він розгойдується з одного боку в інший;
• Навіть вночі, за відсутності зорового контролю, хворий рухається без змін;
• Для виявлення цього типу захворювання пацієнта просять пройти по лінії певним чином. Йому потрібно приставляти п’яту однієї ноги до носка іншої;
• Точність рухів порушується при колінно-п’яткових або пальценосових пробах.

У зоні ризику перебувають пацієнти, які мають такі стани:

• Інтоксикація організму лікарськими препаратами. До них належать засоби, у складі яких є велика кількість літію, барбітуратів, карбамазепіну, дифеніну тощо;
• перенесені захворювання, які завдали шкоди головному мозку: пухлини задньої черепної ямки, інсульт, абсцес мозочка, вірусний енцефаліт;
• Дефіцит вітаміну В1. Часто такий стан пов’язаний із надмірним вживанням алкоголю, неадекватним парентеральним харчуванням, нестримним блюванням;
• отруєння ртуттю, клеєм або розчинниками;
• Розсіяний склероз;
• Енцефалопатії Гайє – Верніке;
• Спадкові порушення роботи мозочка;
• Гіпотиреоз;
• Аномалія Арнольда – Кіарі;
• Наслідки раку яєчників, молочної залози або легенів.

Лобний тип

При ураженні кори лобної або скронево-потиличної зони проявляється лобний тип атаксії. Вона проявляється в таких станах:

• На початку руху хворий відчуває труднощі. Ноги стають важкими, і піднімати їх від підлоги вимагає серйозних зусиль. Після того як зроблено кілька «пробних» кроків на місці, пацієнт рухається дрібними кроками човгаючого типу;
• Під час руху корпус хворого відхиляється назад (симптом Хеннера), а ступні ставляться на одній лінії («лисяча хода»);
• При важких станах хворий не може сидіти і стояти без сторонньої допомоги.

Психогенний тип

Цей вид захворювання проявляється в химерній ходьбі. Цей розлад спостерігається при відсутності органічного ураження нервової системи. Пацієнт ходить, іноді намагається ковзати, ламаною лінією так, як ковзаняр. Ноги під час ходьби перехрещуються. Інший варіант ходи схожий на те, як ходять на ходулях. Ноги випрямлені й розведені.

У зоні ризику перебувають пацієнти, які перенесли такі стани:

• Емоційне потрясіння;
• Тривожні розлади;
• Депресія;
• Фобії.

Для лікування кожної форми використовують комбіновані підходи:

• Терапія Neurac;
• Метод DNS;
• Терапія PNF;
• Підбір фармакологічної підтримки невропатологом.