Захворювання, яке об’єднує рухові порушення, чутливі та вегетативно-трофічні розлади в кінцівках, називається синдром Зудека. Також його зазвичай називають каузалгією.
Синдром може бути декількох типів:
- 1 тип. Такий тип захворювання часто розвивається після перенесеної травми або через тривале знерухомлення тіла. Таке трапляється під час накладення гіпсу, лонгети, під час травми м’яких тканин, коли потрібна іммобілізація. Часто причиною стає ушкодження, не обмежене пошкодженням одного периферичного нерва, яке відбувається неодноразово.
- 2 тип проявляється при ураженні гілок периферичного нерва або самого нерва. Дуже часто головним симптомом такого стану є сильний пекучий біль у зоні пошкодження. Щоб поставити діагноз 2 тип КРБС, лікар призначає електронейроміографію.
- 3 тип. До такого виду належать стани, при яких порушення стосуються центральних патогенетичних механізмів. Причинами виникнення цього типу є такі перенесені захворювання, як: інфаркт міокарда, інсульт. Також причинами розвитку іноді стають патології мозку, пухлини і травми черепно-мозкової зони.
Симптоми, які вказані при проявах 1, 2 і 3 типу захворювання, мають різні прояви, можуть по-різному поєднуватися. Їх вираженість залежить від ступеня тяжкості порушення.
Жінки більш схильні до синдрому Зудека, ніж чоловіки. У більшості випадків ураження стосується верхніх кінцівок. У зоні ризику перебувають пацієнти, які мають діагноз остеопороз. Щоб лікар поставив точний діагноз, необхідно провести диференціальну діагностику, яка включає діагностику аутоімунних, гормональних, інфекційних, метаболічних захворювань, демієлінізуючих нейропатій.
Головні симптоми синдрому:
- Сильний біль тривалої дії, який неспівмірний із провокувальною подією.
- Виникнення сенсорних порушень. До них належать підвищення чутливості до різних подразнювальних факторів, підвищення больових відчуттів. Такі симптоми проявляються в разі тривалого болю. Рідше можуть виникати зміни в кольорі шкірного покриву і навіть температурних показників.
- Біль має певну специфіку, властиву виключно нейропатичному болю. Він має пекучий, пульсуючий і тривалий характер.
- Часто біль переходить на кінцівку, яка не пошкоджена.
- При фізичному навантаженні біль посилюється. Посилення можуть спровокувати різкі активні рухи, зміна температури в атмосфері, стрес.
- Біль може збільшуватися під час накладання теплої або холодної пов’язки. Під час провокації холодом шкіра може стати синьою або блідою.
- При розвитку захворювань насамперед залишаються трофічні зміни, а також спазми м’язів, псевдопараліч і різні порушення руху.
- У половині випадків помічається тремор.
- Неможливість контролювати своє тіло.
Лікування синдрому передбачає використання таких методів:
- Мануальні способи, включно з легким масажем.
- Декомпресійний метод терапії.
- Терапія Neurac.
- Застосування ботулотоксинів і протизапальних засобів у вигляді ін’єкцій.
- Метод динамічної нейром’язової стабілізації.
- Невроліз.
- Супровід невропатолога і призначення медикаментів.
UA 
UA
RUS 